- строчіння
- —————————————————————————————строчі́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
строчіння
Смотреть что такое "строчіння" в других словарях:
строчіння — я, с. Дія за знач. строчити … Український тлумачний словник
настрочувати — ую, уєш, недок., настрочи/ти, рочу/, ро/чиш, док., перех. 1) Вистрочувати що небудь на чомусь. 2) Нашивати, пришивати що небудь за допомогою строчіння. 3) тільки док., перен., розм. Швидко написати що небудь … Український тлумачний словник
строчильник — а, ч. Робітник, майстер із строчіння – шиття суцільним швом, перев. на швацькій машині … Український тлумачний словник
шити — ши/ю, ши/єш, недок. 1) перех. і неперех., чим, на чому і без додатка. Скріплювати, з єднувати ниткою за допомогою голки частини чого небудь (тканини, шкіри і т. ін.). || перен., розм. Видавати звуки, що нагадують строчіння на швейній машині. 2)… … Український тлумачний словник
